Стосовно моряків

Такі цікаві позиції почув, прям надзвичайно.

Перша – “давайте погодимося з вимогами РФ, візьмемо моряків, а потім відмовимося виконувати умови РФ. Ну або будемо їх судити, і виправдаємо”.

Цікава позиція. В РФ же ідіоти, вони ж сподіваються на те, що моряки будуть сидіти в українській тюрмі, це ж головна мета російського МІДу, щоб захвачені ними заручники сиділи в тюрмі, а в українській чи російській – то їм неважливо, правда? Так?

Або ні, все ж не так? Або все ж росіянам все рівно на цих моряків, вони для них заручники і товар, яким вони торгуються з нами та міжнародною спільнотою?

А якщо вони для росіян товар, то чому вони погоджуються віддати їх у нашу юрисдикцію, де їх зустрінуть як героїв, а взамін просять лише судити їх тут (нашими ахахаха баришівськими судами) за російськими законами? Знаючи, що для українських судів так само для російських немає різниці, за якими законами судити – за українськими, за російськими, за марсіанськими, просто скажіть який має бути вирок і він буде.

І знаючи це, росіяни згодні віддати нам наших моряків. Знаючи, що за російськими законами їх тут виправдають. Оце дурні росіяни які, матка боска ченстоховска, оце ми з кумом їх зараз кинемо, оце вони не чекали від нас такої смєкалочки многоходовочкі.

Або ні?

Або справа в тому, що приймаючи моряків разом з офіційною згодою судити їх за російськими законами за незаконний перетин морського кордону ми признаємо те, чого ніколи не признавали – морський кордон. І робимо Азовське море внутрішнім морем РФ, і відкриваємо двері росіянам для визнання Криму російським і шельфу російським, і міжнародні суди нас починають заворачувати по всіх справах, тому що все, хлопці, ви визнали що Крим їх, тепер давайте вже після свят.

І от тут починається якраз цікава позиція.

Цікава позиція заключається в тому, що А ВОТ У ІЗРАЇЛІ ОБМІНЮЮТЬ СТО К ОДНОМУ, ТИСЯЧУ К ОДНОМУ, ПРОСТО ОБМІНЮЮТЬ І ВСЕ, БО ГОЛОВНЕ ПОВЕРНУТИ ХЛОПЦІВ ДОДОМУ.

Ну так от. Обміняти хлопців на Крим – це отримати 24 людини і віддати 1,9 мільйонів людей мешканців Криму. Це віддати море. Це віддати Крим. Це програти міжнародні суди. А головне – це дозволити РФ повторювати такий фокус постійно.

Ізраіль готовий міняти своїх людей на чужих людей. В будь-якій пропорції. Це правда, і ми в захваті від Ізраїлю за таку позицію. Але Ізраїль не міняє своїх на своїх, і Ізраїль не міняє своїх на землю і море.

А головне – після обміну Ізраїль починає мститися терористам. Після обміну починаються операції на території арабів, ескалація і хтось платить кров’ю за ізраільських хлопчиків.

А тут після такого ганебного обміну запланована ескалація? Заплановані військові операції? Заплановані диверсії на території терористичної країни, яка змусила нас поступитися державним суверенітетом, захопивши заручників?

Нє?

Тоді ви не хочете бути як Ізраїль. Ви хочете, щоб вас обісцяли, лише не били. А в житті так не буває. І особливо з РФ так не буває. Якщо можуть обісцяти – то і обісцють і поб’ють, і море заберуть, і землю, і людей.

Тому не можна порушувати принцип. Людей на людей да, країну на людей ні. МІД РФ запропонував порушити. МЗС України відмовився. Зезидент розлютився, що йому не дали обміняти людей на державний суверенітет. А він хотів. Тому що він не та людина, яка скаже “відправляйте хлопчиків” і ініціює операцію “Ентеббе”. Наш Сайерет Маткаль при ньому буде сидіти на жопі рівно.

Наступного разу йому це вдасться. Він прямо хочу відкупитися від Путіна частиною країни. І буде намагатися це зробити ще неодноразово. І одного разу йому пощастить.

Наша справа – зробити так, щоб це стало його останнім вчинком як президента і як людини.

Alex Noinets